30 червня 2009 р. завершилось піврічне непросте президентство Чеської Республіки у Європейському Союзі. Задовго до його початку, на розширеному засіданні Вишеградської групи із залученням України і Швеції було прийнято ряд завдань: сприяння розвитку відносин ЄС–Україна та реалізація конкретних проектів регіонального розвитку; проведення переговорів по новій угоді між ЄС і Україною, щоб намагатися укласти її можливо під час Чеського президентства в першій половині 2009 року; підтримка початку діалогу по візовому режиму; сприяння європейській інтеграції України в рамках Європейської політики сусідства; втілення європейських амбіцій України в політичних і економічних реформах; Вишеградські країни і Швеція підтримують керівництво України в приведенні нормативно-правової бази до стандартів ЄС (детальніше див.: Joint Statement of the Ministers of Foreign Affairs of the Visegrad Group Countries, Sweden and Ukraine, 23 April 2008, Czech Republic).
Чи вдалося Чеській Республіці реалізувати задекларовані амбітні цілі? Яким виявилося Чеське президентство для України та яким буде Шведське?
Непросте президентство Чехії
Для початку слід зазначити, що Чеське президентство проходило в інших умовах, ніж це передбачалося під час проведення того ж саміту Вишеградської четвірки. По-перше, воно відбувалось, коли світова фінансово-економічна криза досягла свого піку. По-друге, в січні цього року розгорілась газова криза, яку важко назвати українсько-російською. Вона була скоріше європейською. По-третє, Чеське президентство проходило в умовах складної міжнародної обстановки: вступ Барака Обами на посаду президента США, ескалація конфлікту на Близькому Сході, загострення ситуації в Афганістані і Пакистані, довкола Північної Кореї і Ірану, активність піратів в Аденській затоці. По-четверте, завершувався термін повноважень Європейської Комісії і термін скликання Європейського Парламенту та були проведені вибори до останнього. По-п’яте, головування супроводжувалося внутрішньополітичними змінами в самій Чеській Республіці. 26 березня уряд Мірека Тополанека подав прохання про відставку, а новий уряд на чолі з Яном Фішером вступив у свої повноваження 8 травня та був офіційно затверджений в чеському парламенті 7 червня.
Незважаючи на непростий період чеському уряду вдалося виконати заплановані заходи і активно діяти при врегулюванні таких надзвичайних ситуацій, як січнева газова криза або конфлікт у Секторі Газа. Чехія реалізувала велику кількість проектів і провела значне число заходів в рамках запланованих пріоритетів трьох "Е": економіка, енергетика і ЄС в світі.
Саме із сфери енергетики активно й розпочалось Чеське президентство. Врегулювання газової кризи стало чимось на зразок першого серйозного випробування і було схоже на ситуацію довкола російсько-грузинського конфлікту. Тільки в серпні – вересні 2008 року президент головуючої Франції Ніколя Саркозі намагався примирити Тбілісі і Москву, а Міреку Тополанеку дістався інший вектор – Київ – Москва. До того ж і січневий виклик став більш драматичним, безпосередньо вплинувши на європейські країни. Європейський комісар з питань енергетики Андріс Пієбалгс підкреслив: "Воно (президентство – Авт.) розпочалось із припинення поставок газу з Росії через Україну і роль президентства була фундаментальною у виході з кризи" (детальніше див.: http://www.eu2009.cz/en/news-and-documents/news/la-presidence-tcheque--de-nombreuses-realisations-26419/).
Позитивним для ЄС стало те, що газова криза прискорила прийняття важливих рішень стосовно диверсифікації шляхів поставок енергоносіїв у комплекті із енергозбереженням та захистом клімату. Рішення ЄС були спрямовані на зменшення обсягів споживання енергоносіїв у країнах-членах, збільшення енергетичної ефективності, диверсифікації шляхів і джерел поставок газу з акцентом на північний напрям і поставок скрапленого газу, створення з’єднувальних трубопроводів між всіма країнами-членами і завершення внутрішніх процесів реформування енергетичного ринку. В результаті затверджений Третій енергетичний пакет остаточно визначив лібералізацію енергоринку ЄС шляхом розділу добування, транспортування і поставок енергоресурсів споживачам; підвищення транспарентності енергетичних компаній, необхідність створення запасів нафти, новий десятирічний інвестиційний план для енергетичних мереж ЄС.
Було також прийнято рішення, що в газову і електричну інфраструктуру буде інвестовано 3,98 млрд євро. 8 травня в Празі було проведено саміт "Південний коридор – новий Шовковий шлях" за участі представників ЄС, видобувних та транзитних країн. Головним проектом Південного коридору є газопровід Набукко, міжнародна конференція по якому 27 січня 2009 р. в Будапешті, за участі країн-поставників (Азербайджан, Туркменістан, Єгипет і Ірак), транзитерів (Грузії і Туреччини) та європейських країн-споживачів, засвідчила підтримку цьому проекту. Однак, головні проблеми проекту залишились невирішеними - фінансування і забезпечення газом.
У сфері економіки головним питанням було подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи. Директор відділення Світового Банку Пенні Вільямс заявив: "Чеському президентству вдалось гарантувати прискорену і скоординовану відповідь на кризу, залучаючи велику кількість інституцій" (детальніше див.: http://www.eu2009.cz/en/news-and-documents/news/la-presidence-tcheque--de-nombreuses-realisations-26419/). Було прийнято План відновлення (Recovery Plan), який передбачав пакет в 5 млрд євро, єдині регуляції фінансового ринку для відновлення інвестицій і фінансових гарантій, заходи з прискорення зайнятості. Фактично навесні ЄС пережив переломний момент і початок економічного відновлення.
Стосовно третього пріоритету, ролі ЄС у світі, Чеське президентство сприяло зростанню ролі Євросоюзу як світового конкурентоздатного гравця, провело ряд самітів з іншими країнами, такими як Канада, США, Китай, країни Південної Африки. В січні, одночасно з вирішенням газової кризи, чеському уряду довелось врегульовувати конфлікт у Секторі Газа. Продовжувався процес подальшого розширення ЄС. Тривали, хоч і уповільнились, переговори із Хорватією та процес європейської інтеграції всіх Західних Балкан. Чехія передала до Європейської Комісії заявку Чорногорії на набуття членства в ЄС та прийняла заявку від Албанії. Наприкінці президентства було відмічено прогрес у переговорах з Туреччиною відкриттям нової глави стосовно податків. Важливою подією стало затвердження на березневому засіданні Європейської Ради Ініціативи "Східного партнерства" як продовження Європейської політики сусідства, яке офіційно розпочало діяти після проведення Саміту "Східного партнерства" 7 травня в Празі. Протягом червня були проведені перші засідання по тематичним платформам з розвитку демократії і належного управління, економічної інтеграції, енергетичної безпеки і контактів між людьми та міграції для визначення конкретних проектів.
Важливі віхи для України
Газова криза в січні цього року прикувала до України увагу не тільки Чеської Республіки, але й всього Європейського Союзу. Майже через три тижні від її початку підписанням газових домовленостей між Росією і Україною вдалося зняти її гостру фазу. Чеські посадовці, проводячи низку зустрічей і переговорів у Києві, Москві і Брюсселі, докладали значних зусиль для вирішення спірного питання і відновлення поставок газу з Росії до ЄС. Однак усунути всі її причини не вдалося, про що свідчить теперішній стан російсько-українських газових відносин. Важливою подією стала Спільна Україна–ЄС міжнародна інвестиційна конференція 23 березня 2009 р. у Брюсселі. Вона визначила шлях покращення стану енергетичного сектору України і заходи, які сприятимуть униканню майбутніх газових криз. М’яч тепер на українському полі – Україна повинна здійснити реформування газового сектору (провести розділ діяльності видобування, транспортування і споживання і забезпечити незалежність оператора ГТС) з відповідним нормативно-правового гарантуванням, врегулювати тарифи на газ для споживачів, підвищити рівень прозорості газового сектору й енергоефективність. Ці вимоги були підтверджені Європейським Союзом і в червні, у відповідь на прохання України надати кредит для закупки російського газу.
"Східне партнерство" стало новим форматом політики ЄС відносно України і інших п’яти країн-партнерів (Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії і Молдови). Провідний економіст ЄБРР Ерік Берглоф підсумував: "Чеське президентство зробило ряд цінних вкладів. На вершину мого списку я би поставив "Східне партнерство". Важливо, що Європейський Союз знайшов нові шляхи підтримки інтеграції своїх східних сусідів; коли ці країни є частиною сусідства Союзу, вони є також частиною Європи" (детальніше див.: http://www.eu2009.cz/en/news-and-documents/news/la-presidence-tcheque--de-nombreuses-realisations-26419/).
Для України нова ініціатива ЄС офіційно затвердила принципи політичної асоціації та економічної інтеграції, які мають реалізуватися підписанням угоди про асоціацію та угоди про поглиблену зону вільної торгівлі. Важливими в двосторонній складовій "Східного партнерства" стали програми комплексного інституційного розвитку та розвитку регіонів. Вони мають проводитись узгоджено, реформуючи місцеві органи влади, збільшуючи їх адміністративні можливості та покращуючи соціально-економічний стан регіонів України. На ці дві програми ЄС виділив переважну більшість із 600 млн євро фінансування, призначеного для "Східного партнерства". Тобто, завдання, взяті рік тому в рамках Вишеградської групи по регіональному розвитку, адміністративному реформуванню реалізовуються. В багатосторонньому вимірі ініціативи вже визначено два проекти: 1) Південного енергетичного коридору та 2) інтегрованого прикордонного управління. Перший проект може бути гіпотетично цікавий для України, якщо передбачити можливість поставок газу по ньому через Угорщину до України. Другий проект є більш важливим, оскільки Україна має неврегульовані питання кордонів з Росією, Білоруссю і Молдовою.
17 червня цього року було підписано Порядок денний асоціації, який прийшов на заміну Плану дій Україна–ЄС і має створити потужну платформу для введення в дію угоди про асоціацію між Україною та ЄС, після її підписання. Порядок денний асоціації, саме таку назву українському МЗС вдалося відстояти (робоча назва – "новий практичний інструмент"), укладено за тими ж сферами і пріоритетами, які прописуються і в угоді про асоціацію та включає більш чіткі заходи, ніж План дій. Він передбачає спільну відповідальність за його реалізацію і України і Європейського Союзу.
Протягом періоду Чеського президентства доволі успішно тривали переговори між Україною і ЄС по угоді про асоціацію, але стало очевидним, що можливість її укладання в першій половині цього року стала утопією. Та й головне не в строках підписання, а в змістовній частині нової угоди, яка має значно розширити сфери співробітництва і інтеграції України з ЄС. Україна повинна мати можливість інтегруватися з ЄС політично (асоціативна участь), економічно (спільна зона вільної торгівлі), енергетично (приєднання до Енергетичного Співтовариства), безпеково (спільне реагування на виклики і загрози), фінансово (співробітництво з європейськими банками) та в інших вимірах.
Діалог між Україною та ЄС про скасування візового режиму розпочався наприкінці 2008 року й продовжився за Чеського президентства. Але ЄС неохоче реагує на ініціативи України, наприклад стосовно скасування плати за видачу віз українцям. Слід очікувати, що вирішення цього питання розтягнеться на Шведське і навіть наступне Іспанське президентство.
Назустріч Шведському президентству
З 1 липня цього року Швеція офіційно вступила в президентство в ЄС, таким чином замикаючи цикл головування "Трійки Франція – Чеська Республіка – Швеція". Пріоритетами Швецького президентства визначено: економіку і зайнятість; протидію змінам клімату; правосуддя і внутрішні справи; розвиток Балтійського регіону; розвиток стосунків ЄС із сусідніми країнами та його ролі в світі; введення в дію Лісабонського договору, початок роботи нового Європейського Парламенту і Європейської Комісії (детальніше див.: Work programme for the Swedish Presidency of the EU, 23 June 2009). Швеція сприятиме європейській інтеграції України, однак в блоці "Розширення ЄС" наша держава не згадується.
Швеція виступила одним із ініціаторів "Східного партнерства" і саме на неї ляже основний тягар з його імплементації. Вона має задати темп реалізації амбітної ініціативи і для наступного 2010 року, коли в ЄС головуватимуть Іспанія та Бельгія. Для цього Швеція матиме непросте завдання визначення регламентацій "Східного партнерства", його порядку функціонування, практичних проектів на перших етапах і на перспективу, рівня двосторонніх стосунків з кожним східним партнером, порядку взаємодії країн-партнерів з ЄС, механізму виділення коштів та залучення фінансування від третіх сторін. Пріоритетами для інтеграції в "Східному партнерстві" Швеція визначила торгівлю, законодавство, міграцію і спрощення мобільності людей.
Швеція має провести саміт ЄС–Україна, вірогідно у вересні. Пріоритетом цього саміту вже визначено укладання угоди про асоціацію, включаючи вільну торгівлю. Втім Швеція не ставить за мету завершення цього процесу до кінця 2009 року.
Швеція підтримуватиме внутрішні перетворення в Україні. Вона планує виділити близько 16,5 млн євро із державної програми на 2009 рік для приведення української політики до стандартів ЄС. Ця допомога має поширитись на розвиток демократії, захист довкілля, гендерну рівність та боротьбу зі СНІДом (детальніше див.: "На чолі ЄС Швеція подбає про зближення з Україною", Німецька хвиля, 31.03.2009 р.).
У сфері правосуддя і внутрішніх справ Швеція планує прийняти Стокгольмську Програму, яка спрямовуватиметься на сприяння вільному пересуванню людей, збереженню їх особистих прав і свобод та протидії нелегальній міграції. Слід очікувати, що Швеція сприятиме процесу переговорів між ЄС і Україною по скасуванню візового режиму, але це визначено як довгострокова ціль.
Наостанок слід навести вислів прем’єр-міністра Швеції Фредріка Рейнфелдта під час представлення ним пріоритетів президентства у шведському парламенті: "Дозвольте мені згадати приклад України як вдалий приклад. Якби Україна змогла покращити свою енергетичну ефективність до рівня Словенії і Чеської Республіки, вона б була практично незалежна від імпорту газу з Росії" (детальніше див.: The Prime Minister’s presentation of the Presidency priorities to the Riksdag, 23 June 2009). Так, висловлювання стосується енергетичного сектору, але вказує на необхідність проведення внутрішніх змін у всіх сферах і збільшення ефективності всіх внутрішніх механізмів, що дозволить наповнити український процес європейської інтеграції практичним змістом. Чеська Республіка і Швеція готові надавати нам допомогу, але її ефективність залежатиме від самої України.
|