Американська адміністрація лише не співає схвальні оди серійному сирійському диктатору після того, як програла все для майбутнього Сирії та її народу на багато років наперед. Обама та Керрі можуть виголошувати, що вони, як Чемберлен у Мюнхені, «привезли американському народу мир». Женевські домовленості вересня 2013 року стали новим Мюнхеном для світу, демократії, США, американських союзників. Керрі відкрито хвалить того, хто перетворив власну державу на бійню для власних громадян.

Асад вже без зупинки надає інтерв’ю та коментарі провідним світовим агенствам на правах переможця, диктуючи виключно свої умови, які однозначно узгоджені з кремлівським партнером. Той, в свою чергу, чітко зрозумів, що повернувся на вищі шаблі світової політики майже з незабуття, на межі якого перебував ще наприкінці серпня. У Путіна нарешті розв’язані руки, не беручи до уваги ті «незначні неприємності», що привносить майже катастрофічний стан російської економіки.

Коли Сирія програна, коли безумний дамаський режим ще з більщою завзятістю почав вбивати власних громадян вже без використання хімічної зброї (дякуємо, Обамо!) тегеранські мули зрозуміли – настає їхній зоряний час.

Ізраїль теж зрозумів – він залишився наодинці. Нетаньяху, виступаючи на сесії Генеральної Асамблеї ООН, заявив: «В обличчі минулого президента Ірану ми мали вовка у вовчій шкурі, в обличчі нинішнього – вовка в овечій шкурі». Хасан Роухані, один з лідерів Ісламської революції 1979 року, стратегічно зрозумів всю переломність моменту.

За штучною посмішкою та міріадами слащавих фраз про можливе порозуміння та необхідні компроміси лише одне – неухильне просування іранської гегемонії в регіоні, що повинно базуватися на володінні ядерної зброєю. Роухані чудово зрозумів самі підвалини світоглядної логіки та реальної політики Обами та його найвищих радників та помічників. Обама розмовляв з Роухані по телефону довше ніж з спікером Палати представників Конгресу Боунером. Цього для іранських диктаторів майже досить. Вони чітко поставили ультиматум, або ви (Захід з так званим «лідерством» США) погоджуєтесь на наші умови, або ми досягаємо своїх умов самостійно. Час встановлений і він дуже обмежений – кілька місяців.
Обама буде шукати та пропонувати якісь нові «формули», «компроміси», «графіки», все лише уникнути головного - дій. Це вже його справи. Після сирійської зради вірити Обамі, теж саме, що вірити Януковичу.  14 липня 1940 року Черчилль виголосив: «І зараз настав час для нас стати наодинці у проломі». Майже через 73 роки ізраїльський прем’єр заявив: «Я хочу щоб не було домислів з цього питання. Ізраїль не дозволить Ірану мати ядерну зброю. Якщо Ізраїль буде змушений залишитися наодинці, Ізраїль залишиться наодинці».

Чи стали ці слова «рубіконом» для Ізраїлю? Напевно, що так. Це не «рубікон» Обами, який клявся помститися монстру аль-Асаду в разі застосування ним хімічної зброї. Обама розв’язав руки дуже багатьом у цьому світі. Але Ізраїль не веде гру в умиротворення. Ізраїль ніколи не грав в такі ігри, тому що він знає – «умиротворення» призведе до знищення Ізраїлю. Ізраїль завжди знищував тих, кому політикою «умиротворення» інші розв’язували криваві та мерзотні руки.  Бомбити Іран краще, ніж Іран з бомбою. Це неперевершена правда.